Адвокатське бюро
татунця
З питаннями та пропозиціями звертайтеся
за адресою: м. Київ, вул. Івана Виговського, 9-д,
(044)422-02-97; (067)969-11-74
+380 (067) 969-11-74

Проблеми оскарження дій та бездіяльності прокуратури


 На практиці дуже часто трапляються випадки, коли органи  прокуратури не виконують або не вчасно виконують свої прямі обов’язки, покладені на них законом. Що  робити і куди звертатися в таких випадках, спробуємо охарактеризувати та з’ясувати в даній статті.

Перш за все, хотілося б звернути увагу на те, що скарги до прокуратури направляються  не лише в порядку кримінального судочинства, не лише стосовно порушення кримінальної справи. Так, наприклад, відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням, щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Приклад можна привести такий: у жовтні 2012  року гр. К звернувся до прокуратури району м. Києва із скаргою на ФОП  Х., який здійснює підприємницьку діяльність та відмовився приймати  у гр. К. заяву щодо обміну неякісної продукції, після чого гр.. К. направив заяву в прокуратуру щодо неправомірних дій ФОП. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, скарга була отримана прокуратурою району 15 жовтня 2012 року. На початку грудня, так і не отримавши ніякої відповіді, гр. К. звернувся із скаргою до прокуратури міста Києва на бездіяльність працівників прокуратури району. Прокуратура міста Києва відреагувала швидше – через два тижні, але безрезультативно – направила «за належністю звернення гр. К. для розгляду та прийняття рішення відповідно до норм чинного законодавства першому адресату», тобто в прокуратуру району, дії якої оскаржувалися до вищестоящої прокуратури. Думаю, у правників вищеописана ситуація викличе відповідні емоції, враховуючи, зокрема те, що відповідно до ст.15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. 
Згідно з п.6 ч.1 ст.18 Закону, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ст.7 Закону забороняється направляти скарги  громадян  для  розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до п.4.4. Інструкції направлення звернень прокурорам, що не мають повноважень на їх розгляд або які раніше приймали рішення з оскаржуваних питань, а також прокурорам, дії яких оскаржуються, забороняється. Не допускається прийняття рішень по зверненнях за висновками підпорядкованих прокурорів, чиї дії оскаржуються.
  Відповідно до ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Ці норми обов’язково потрібно «нагадувати» працівникам прокуратури, в іншому випадку відповідь можна чекати дужє довго.
Крім того, згідно з п.6.1  Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України 21.06.2011 №9гн (далі - Інструкція), звернення громадян, запити, звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад вважаються вирішеними та знімаються з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, вжито необхідних заходів, дано вичерпні відповіді згідно з чинним законодавством і направлено письмову відповідь. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі. Тобто в любому випадку, якщо ви своєчасно не отримали відповідь, потрібно оскаржувати бездіяльність працівників прокуратури до вищестоящої прокуратури або до суду.
Навіть ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» встановлює, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань, гарантованих Конституцією України, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина.
На превеликий жаль Україна ще не дійшла до рівня правової держави, а знаходиться лише на щаблі до її створення, але кожен повинен розуміти одну просту річ – якщо всі будуть ігнорувати і не реагувати на бездіяльність відповідних органів та порушення ними чинного законодавства, – наша держава ніколи не стане правовою.
Тож ніколи не треба опускати руки у випадках бездіяльності чи неналежної діяльності прокуратури, адже навіть Конституція України гарантує кожному з нас право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
 

Дата: 05.03.2013
Переглядів: 667